Про хюґе.

Довгі осінні вечори. Тумани, краплі дощу на шибках, пронизливий вітер і вічно сонний настрій. Півтора місяці мороку на вулиці і в голові. Здається, що з часом до цього можна звикнути, але щороку занурюєшся в листопад як у неприємний сон. Навколо часто говорять про осінню депресію. А я багато думаю про безділля. Точніше про стан, який російською називають "праздность". Тому що безділля - це сидіти без діла, що має трохи негативний відтінок і так робити в нас не прийнято. А "праздность" - це від празника, мабуть. Так от, якщо дозволити  собі "празнувати" ті безконечно довгі вечори: пити какао, кутатися в пледики, хрумати печиво і передивлятися фільми, може тоді осінь буде терпимою? Так-так, свічки теж мають бути...